Наші партнери

Мозаїка в архітектурі та ландшафті

Садиба Зелений Дуб

Романівські вівці

| ДОМАШНЯЯ > | СТАТЬИ >|ТОРФ'ЯНІ СУБСТРАТИ - ЛІКБЕЗ

ТОРФ'ЯНІ СУБСТРАТИ - ЛІКБЕЗ

             Ви придбали, або, ще краще, подарували Вам друзі розкішну екзотичну і дорогу рослину. Вас здивувало, як вона росла в такому малому горщику? Але це було в минулому в теплиці, відтепер для неї починається нове життя. Тепер від Вас залежить - буде вона довго радувати яскравим листям і барвистими квітами, або через тиждень перетвориться на засушений віник, який викинуть на сміття.

                                                      ЧОГО РОСЛИНА ПОТРЕБУЄ ? 

        Порівняно небагато. Світло, волога, оптимальна температура оточення, достатньо живлення і повітря – це основні умови для  життя кожної рослини. Кімнатні рослини походять з різних куточків світу і призвичаєні до пануючих там специфічних кліматичних умов. Якщо світловий та температурний режим, вологість повітря  можна забезпечити близькими до природних, то коренева система змушена розвиватися і забезпечувати нормальний розвиток рослини в горщику об’ємом в сотні разів меншому, ніж в природі. Тому  дуже важливу роль у вегетації рослини набирає ґрунт, в якому вона  росте.

       Якісний ґрунт:

      - створює кореням захист та опору ;

      - створює запас  і утримує поживні елементи, а в разі потреби їх віддає;

      - завжди забезпечує коріння необхідною кількістю води і повітря. 

                                             Який ґрунт вибрати? 

        Огляньте придбану рослину. Якщо корені повністю заповнили горщик і проросли назовні, її необхідно пересадити. У що? Звичний еталон хорошої родючої землі – чорнозем. Тому, здається, що може бути простіше – набрати родючої землі з городу.” Результат” буде швидким. Городня земля в горщику через тиждень перетвориться на тверду як цеглина  грудку глини яка не пропускає воду і повітря. Внаслідок застою води і недостатньої аерації коріння почне загнивати. В землі в великій кількості містяться збудники хвороб, шкідники , насіння бур’янів, а в індустріальних районах - шкідливі речовини в недопустимо високих концентраціях.

       Рослина пригнічена, не росте, не цвіте, через місяць загинула.

Коротка радість з низької ціни часто обертається гірким розчаруванням від низької якості!

                                                 Що таке хороший квітковий ґрунт ?     

        Для  кореневої системи необхідно забезпечити оптимальну кількість вологи, повітря, та  запас поживних елементів, який вона використовує в міру потреби. Елементи мінерального живлення: азот, фосфор, калій, магній та кальцій і основні мікроелементи: залізо, марганець, мідь, бор, цинк, молібден , кобальт повинні бути оптимально підібрані по кількості для кожного виду рослини і фази її розвитку. В відкритому ґрунті  коріння розгалужується на декілька метрів і навіть в забитій землі знаходить достатньо повітря.

        Добрий квітковий ґрунт повинен  бути достатньо вологоємким  для створення необхідного запасу вологи,  і одночасно водопроникним, щоб надлишки води вільно стікали і  вода в горщику не застоювалась.  Коріння дихає, тому навіть при насиченні водою в ґрунті повинно лишатись достатньо повітря . Забезпечення достатньої кількості повітря в зоні коріння особливо важливе при вирощуванні в горшках.

        Ґрунт при висиханні та намоканні не повинен міняти об’єм  та  відставати від стінок горщика, тому що при зміні розмірів рвуться тонкі корінці. Коефіцієнт об’ємної усадки при висиханні   від стану повного насичення до  повітряно - сухого не більше 10,0 %.

        Структура ґрунту яка забезпечує вказані агрофізичні параметри повинна зберігатись стабільною тривалий час на протязі вирощування рослини. Це особливо важливо для багаторічних культур.

        Рослини, особливо в молодому віці, чутливі до кислотності ( рН ) ґрунту. Одні надають перевагу кислому ґрунту з рН =4-5, інші -  близькому до нейтрального рН= 6-6,5 , або навіть лужному рН=7- 7,5, проте більшість рослин добре себе почувають в слабо - кислому ґрунті рН=5,5-6,5.  Внаслідок життєдіяльності кореневої системи та мікроорганізмів, поливання твердою водою, внесення мінеральних добрив кислотність змінюється, що негативно впливає на розвиток рослин. Кислотність ґрунту не повинна  значно змінюватися в процесі його використання, тобто він повинен мати хорошу буферність.

       Необхідно враховувати, що субстрат є не тільки фізичною чи хімічною субстанцією, а й складною біологічною системою. Важливе значення має мікробіологічна активність ґрунту, оскільки в природі вищі рослини живуть в симбіозі з ґрунтовими грибами , водоростями та бактеріями. Ґрунт повинен бути живим, але не містити шкідливих мікроорганізмів. Добре, якщо в ньому є антагоністи шкідливих грибів і бактерій.

      Всі перелічені властивості однаково важливі і ефективні тільки в сукупності.

      Хороший ґрунт  легкий , не забруднює руки та інструмент , зручний в роботі і повністю готовий до використання.

      Підібрати природний ґрунт, який відповідає всім вищезазначеним вимогам практично неможливо. Тому для вирощування декоративних культур використовують різноманітні штучні ґрунти і субстрати.

       В минулому, ще років 15 тому, переважно використовували грунтосуміші, які виготовляли на основі дернової та листяної  землі, перегною, компостованої кори дерев хвойних порід та піску. Звичайно, при бажанні  можна приготувати ґрунт за бабусиним рецептом. Доведеться багато попрацювати, щоб приготувати або знайти необхідні компоненти, ресурси яких обмежені і заготівля в промислових масштабах (  а споживання визначається сотнями тисяч тон ) може завдати значної шкоди довкіллю. Крім того на цих компонентах неможливо забезпечити стабільні агротехнічні параметри та належний фітосанітарний стан готової продукції. Перевезення рослин в землі через кордон забороняється з міркувань карантинної безпеки.

        В останні десятиріччя фахівці та аматори використовують більш доступні дешеві та зручні в роботі штучні субстрати на основі торфу, на яких досягаються значно кращі результати. Багато людей з недовірою відносяться до них , хоча і відчувають незручності та недоліки традиційних ґрунтових сумішей. Хто хоч раз висадив свої квіти в торф’яний субстрат, ніколи не буде копати землю для них на городі. Часто можна почути, що торф’яні  субстрати – це тимчасова транспортна субстанція і довго жити в них рослина не може. Це байки! В цих субстратах рослина народилася, перш ніж потрапила до Вас,  декілька років росла в теплиці і може прожити ще багато років, звичайно, при правильному догляді. Невелика Англія споживає в рік 5 мільйонів кубічних метрів  торф’яних субстратів. А англійці, як підмітив знаменитий Лівша, “ружжа кірпічом нє чістят!”. Країни Західної Європи споживають щорічно 16  мільйонів кубічних метрів субстратів. З них 85% це субстрати на основі торфу. 

       Дослідженнями останніх років переконливо встановлено позитивну дію  наявних в торф’яному субстраті гумусних речовин . Утворюючи органічні комплекси  вони підвищують розчинність мінеральних солей. Крім того коріння рослин покрите шаром гумусових речовин краще засвоює неорганічні поживні речовини. Завдяки присутності гумусових речовин ґрунтовий розчин набуває буферності, тобто більшої стійкості проти зміщення реакції рН. В гумусі містяться розчинні речовини типу антибіотиків, ростових речовин, вітамінів які засвоюються рослиною і сприяють її кращому розвитку. Тому навіть до субстратів для гідропоніки додають торф. 

       Ще один досить важливий фактор на користь торфу – економічний. З усіх матеріалів на яких вирощуються рослини торф має найнижчу ціну ( див. приведену таблицю).

         Ще трохи економіки. Кімнатні рослини вирощують в малих горщиках приблизно на 2 – 3  літри субстрату. Середня вартість такої рослини 50-100 гривень , вартість хорошого субстрату  для неї 0,8 гривні, поганого 0,4 гривні. Чи варто економити копійки на субстраті ризикуючи втратити рослину?  

      Досить важливий також екологічний фактор. Торф'яні субстрати - екологічно чисті продукти, з ними немає проблем утилізації відпрацьованого матеріалу.

    Торф’яні  субстрати це якісно новий рівень квітникарства. Успішне їх використання в квітникарстві, як і в будь якій іншій справі, вимагає деяких спеціальних знань.

        Що ж таке торф’яний субстрат? Це штучний ґрунт , основним складником якого є торф.

        Торф є продуктом неповного розкладу болотної рослинності в умовах високої вологості та обмеженого доступу повітря. Торф буває різним. За умовами утворення та ботанічним складом розрізняють верховий,  перехідний та низинний торф.

        Верхові торфи утворилися переважно із сфагнових мохів, вереску, хвойних дерев в умовах великого атмосферного зволоження і бідного мінерального живлення. Торф легкий, волокнистий, пористий, від світло – до темно коричневого кольору. Має велику повітро - та вологоємкість, повільно розкладається, що дозволяє зберігати хороші агрофізичні параметри субстрату тривалий час. Завдяки кислій реакції рН=3 -4 має бактерицидні властивості,  не містить збудників хвороб, насіння рільничих бур’янів. В торфі дуже мало розчинних солей. Тому легко забезпечити збалансоване живлення, використовуючи комплексні мінеральні добрива. Верховий торф мохової групи є ідеальною основою для субстратів.

       Низинні (чорні) торфи утворилися переважно з трав’янистої рослинності, зелених мохів, дерев листяних порід в умовах хорошого мінерального живлення. Торф дрібно волокнистої, дрібногрудкуватої та порошкоподібної структури від темно коричневого до чорного кольору. Структура швидко руйнується і ущільнюється. Вологоємкість значно нижча, а зольність вища ніж верхового торфу. Кислотність також нижча рН=6-7,2, вона в значній мірі визначається хімічним складом золи. Визначальним при цьому є вміст кальцію. Торф використовується як добавка до верхового торфу для збагачення мінеральними елементами, гуматами та агрегатами з дрібно капілярною структурою, а також як основний компонент дешевих торф’яних ґрунтів. 

      Перехідні торфи займають проміжне положення між верховими та низинними, як за умовами утворення так і за властивостями.

            Порівняльні характеристики верхового і низинного торфу приведені в таблиці.  

       Якість  торфу  залежить також від способу його видобутку. Найкращим є торф , добутий і висушений у вигляді блоків. Такий торф,  розмелений і розсіяний на фракції,  має непорушену природну структуру і мало пилоподібної дрібної фракції. Не придатний для виробництва субстратів фрезерний  паливний низинний торф ( торфокришка ), оскільки він пересушений і має пилоподібну структуру, а також торфи зольністю більше 20%, з високим вмістом кальцію і заліза, та лужні торфи з рН більше 7,0. Торф при тривалому зберіганні в кагатах має здатність до саморозігрівання. Про цьому в ньому накопичуються отруйні для рослин фенольні сполуки.  Такий торф не придатний для сільськогосподарського використання.

       Субстрат це не лише торф, а складна композиція органічних і мінеральних матеріалів, які доповнюють один одного і в комплексі  створюють ідеальні умови для розвитку рослини.

       В рецепти  спеціальних субстратів включають грубі добавки: кокосове та торф’яне волокно, мелену хвойну  кору , стебла вереску, різаний сфагнум, деревне вугілля, перліт, вермикуліт, цеоліт.

       Для регулювання кислотності, покращення механічної структури, збагачення елементами живлення та мікроелементами додають вапнякові матеріали, мінеральні добавки, органічні та мінеральні добрива. Добрива для торфу мають свою специфіку. Переважно це фізіологічно кислі безбаластні добрива з підвищеним вмістом і спеціально підібраним складом мікроелементів.  Використовуючи вказані матеріали можна забезпечити найрізноманітніші вимоги рослин.

       Випускаються субстрати трьох основних груп:

-          для розмноження (висів, живцювання) :

-          для пікування і вирощування молодих рослин;

-          універсальні та спеціалізовані для вирощування рослин в горщиках і контейнерах.

        В кожній з цих груп субстрати розрізняються кислотністю, вмістом та співвідношенням поживних елементів, агрофізичними показниками, структурою які  підібрані відповідно до фізіологічних потреб конкретних рослин та технології їх вирощування. Професіонали вибирають субстрат по його параметрах , для аматорів часто пишуть на упаковці його призначення.

         Промислові методи розмноження і вирощування молодих рослин вимагають керованості і автоматизації процесу, постійної зміни кількості і співвідношення поживних елементів. Для цього фахівці використовують субстрати з чисто верхового торфу. Такі субстрати при відмінній якості вимагають пильного кваліфікованого догляду, постійного лабораторного контролю, регулярного підживлення в залежності від фази розвитку рослин.

        Рослина в кімнаті або на балконі не може розраховувати на таке піклування – її часто забувають полити та підживити, тому в субстраті для вирощування повинен бути резерв, який допоможе пережити важкі часи.

       Дорослі рослини менш вимогливі  і можуть рости в ґрунтах  на основі низинного торфу. В  Європейських країнах  таку торфопродукцію для аматорів називають землею для квітів  ( BLUMENERDE , ZIEMIA DO KWIATOW , ZIEMIA PRO KVETINY ). Це масова продукція  з менш жорсткими, ніж для субстратів, технічними вимогами до сировини та стабільності параметрів. Якість її в різних виробників суттєво відрізняється. Слід мати на увазі, що в Західній Європі серйозні виробники ґрунтів чорним називають не низинний, а  сильно розкладений верховий торф. В різних країнах склалася своя термінологія та традиції, але суть одна : субстрати  це високоякісна продукція для промислового використання, ґрунти або землі – для вирощування однорічних рослин в побутових умовах та озеленення. Проте і в цьому випадку для покращення структури до складу ґрунту  включають верховий торф.  Виготовлення якісних ґрунтів для рослин із специфічними вимогами по кислотності, структурі, вмісту солей з дешевої сировини просто неможливо.

      Якість субстратів, як показано на малюнку, визначається комплексом агротехнічних параметрів. Основними параметрами, на які слід звертати увагу при виборі субстрату, є наступні: кислотність, провідність, вміст макроелементів, структура, вологоємкість. Ці параметри вказуються на упаковці. Деякі параметри взаємопов’язані. Так провідність пропорційна вмісту солей, з вмістом кальцію пов’язана кислотність, повітроємкість залежить від структури та степені розкладу торфу.

       Є простий тест для визначення структури - добре намочити субстрат і стиснути його в долоні. Хороший субстрат не витискається  між пальцями як глина, з нього віджимається  прозора або дещо мутна вода. Віджата маса пружна  не склеюється в грудку, а легко розсипається.

       Найбільш важливими є агрофізичні параметри. Високу кислотність і малий вміст макроелементів можна легко відрегулювати додавши крейди та мінеральних добрив. Проте, якщо ґрунт розпадається на пил, а при поливанні перетворюється в болото, то таку структуру виправити неможливо. Досягти стабільності параметрів субстратів і однорідності в масі дозволяє контроль сировини і допоміжних матеріалів, дотримання точного дозування і технології змішування.

       Кількість торф’яних субстратів і ґрунтів визначається в одиницях  об’єму – дм ³ ( літрах ) , м ³ . Коли говорять про 1,0 л субстрату , то мають на увазі розпушений субстрат.   Для наповнення горщика об’ємом 1 л  потрібно приблизно 1,3 – 1,4 л субстрату.

        Для роздрібної торгівлі торф’яні субстрати і ґрунти розфасовуються в поліетиленові мішки з непрозорої плівки об’ємом по 1.0, 2.5 , 5.0 , 10.0 ,  20.0 , 40.0 , 70.0 літрів .                  

                                                       Як вибрати субстрат ?

        Торф’яні субстрати і ґрунти  з наявного асортименту слід вибирати враховуючи їх агрофізичні та агрохімічні властивості , вимоги рослин , технологію та умови вирощування, фазу розвитку рослин. Якщо поливна вода тверда, вибирайте більш кислий субстрат. Для багаторічних рослин в великих контейнерах слід вибирати грубу фракцію. Деякі рекомендації щодо вибору  субстратів наведені в  таблиці.    

            Деякі компоненти субстрату – індикатори, які вказують на його якість 

        Гарної якості квітковий ґрунт буде містити деякі, або всі, наступні компоненти, які перевірені багаторічною практикою професіоналів. Відсотки тут можуть змінитися відповідно до призначення суміші, але всі вони - надійна ознака продуманої функціонально закінченої готової суміші:

    - верховий торф;

    - компостована кора ;

    - вермикуліт, перліт, цеоліт, гранульований бентоніт, пісок; 

    - деревне вугілля;

    - природний змочуючий агент, полімер (гідрогель), що утримує воду, (додатково);

    - крейду або доломіт щоб відрегулювати значення pН.

       В магазині ретельно аналізуйте вміст пакету, щоб вирішити,  чи є певна суміш для рослини саме тим, що потребують Ваші рослини. Роблячи покупки  квіткового ґрунту, памятайте - найважливіша  й проста річ, яку Ви можете зробити щоб не розчаровуватися - шукайте мішок, на етикетці якого перераховані якісні компоненти. Це на 90%  дає гарантію задоволення.

Памятайте:

    1.Висаджена в горщик  рослина буде настільки ж гарна як ґрунт, у якому вона росте.

    2.Рослина обмежена контейнером, тому єдиний ґрунт, що воно має, - це той , який  Ви їй  даєте.

 Як доглядати рослини в торф’яному субстраті ? 

        Великі рослини в діжках складно пересадити, тому для них використовують часткову заміну верхнього шару субстрату. Для цього обережно, щоб не пошкодити корені, відбирають верхню частину старого субстрату і досипають свіжого. Якщо старий субстрат залужений внаслідок поливання твердою водою, в верхній шар дають кислий субстрат. Це дозволить з часом дещо поправити ( підкислити ) і нижній шар.

          При пересаджуванні виберіть горщик , більший від попереднього на 2 - 3 см. Якщо пересадити малу рослину в надто великий горщик , корені не освоюють середню частину субстрату. Слід розрізняти перевалку, коли рослина пересаджується в більший горщик разом з кореневою грудкою без значного травмування кореневої системи і пересаджування, коли коренева система очищається від старого ґрунту, наприклад, в випадку хвороби. В останньому випадку слід використовувати субстрати з низьким вмістом солей, особливо аміачного азоту.

          Якщо субстрат сухий -  рівномірно зволожте його, так, щоб при сильному стисканні в долоні виступали поодинокі краплі води. На дно горщика насипте дренаж ( керамзит, гравій, вермикуліт , сфагнум або інший ). Для стійкості високих важких рослин  краще використати важкий гравій, для підвісних кошиків – керамзит або вермикуліт. Насипте зверху шар субстрату.  Вийміть рослину з старого горшка разом з кореневою грудкою. Обріжте відмерлі корені. Поставте в новий горщок,  засипте з боків субстратом, злегка  ущільніть.

         Більшість проблем при вирощуванні рослин в торф’яних субстратах виникають внаслідок неправильного поливання субстрату.  Поливайте в міру необхідності, з врахуванням вимог рослин, не допускаючи пересушування субстрату та застою води в піддоні . В дні горшка обов’язково повинні бути дренажні отвори. З величезного різноманіття кімнатних рослин лише 1-2% люблять  надмірно високу вологість ґрунту (Scirpus cernuus, Pogonatherum , Cyper involucratus ( циперус)). Деякі рослини , такі  наприклад, як цикламен та узумбарська фіалка, не люблять , коли вода попадає на листя і бутони. Тому їх необхідно поливати знизу. Для поливання  необхідно використовувати теплу м’яку, бажано дощову, воду. Водопровідну воду необхідно відстояти. Для пом’якшення і одночасного підкислення води можна використати верховий торф (  0,5  л верхового торфу або субстрату КИСЛИЙ на відро води настояти не менше доби, можна декілька разів пропустити її через шар торфу ). Питання якості поливної води важливе з огляду на те, що надто висока концентрація солей може привести до загибелі рослин від судинних грибкових хвороб. Загальний вміст солей в воді для більшості рослин не повинен перевищувати 500 мГ/ л, максимум 800 мГ/ л. Для особливо чутливих рослин, наприклад папороті, азалії, салату – не більше 250  мГ/ л. Якщо твердість води висока, в ній не лишається місця для добрив . При використанні твердої води після кожного поливу в субстраті накопичується кальцій. При цьому  міняється кислотність рН субстрату .  

      Не допускайте пересушування субстрату , якщо це сталося  для повторного насичення водою опустіть горщик  в посудину з водою, тримайте доки не вийдуть бульбашки повітря.

      При надмірному зволоженні в багатому органікою субстраті можуть завестись грибні комарики-сциариди або ногохвостки (вилохвостки, подури ). Здебільшого вони залітають з вулиці. При малій кількості шкоди рослинам ці комахи не завдають, оскільки живляться відмерлими рослинними рештками, проте личинки можуть пошкоджувати молоді рослини і сіянці. Полийте рослини розчином інсектициду і утримуйте їх в більш сухих умовах.  

       Під час росту рослина споживає з ґрунту поживні елементи. Щоб підтримувати її ріст необхідно постійно поповнювати запас поживних елементів. Найкращим способом  є підживлення  з поливною водою. Вибираючи відповідне добриво, зверніть увагу на його якість. Підживлення слід проводити рідкими комплексними    безхлорними мінеральними або органічними добривами в міру необхідності. Перше підживлення проводять через 5-6 тижнів після пересаджування. Як показано на малюнку, склад  і кількість добрив залежить від виду рослини та періоду її розвитку : навесні необхідно більше азоту для нарощування зеленої маси, в період цвітіння – більше фосфору і калію, під осінь кількість добрив зменшують. Для дуже молодих та хворих рослин, живців надлишок азоту, особливо аміачного, шкідливий. Готуючи розчин добрив враховуйте допустиму загальну концентрацію солей, яка, з врахуванням наявних в поливній воді солей,  не повинна перевищувати вказаних вище значень. Не можна поливати пересушену грудку  субстрату розчином добрив (при пересушуванні внаслідок надмірної концентрації солей  в ґрунтовому розчині може пошкоджуватись коренева система). Можливе комбіноване підживлення – поливання і обприскування листя слабким розчином добрив.

          Полегшують догляд за рослинами добрива поступового  повільного вивільнення поживних речовин. Добрива виготовляються в вигляді гранул, паличок. Такі добрива являють собою гранулу, що містить повний комплекс макро- та мікроелементів покриту тонкою плівкою смоли або полімеру. Гранули змішуються з субстратом в кількості 5-6 г/л (номінальна  стартова доза звичайних добрив складає 1-1,5 кг/л). В вологому субстраті вода проникає через тонку оболонку в середину гранули і розчиняє добриво. Поживні елементи повільно проникають в субстрат і стають доступними для рослини. В залежності від властивостей оболонки час  розчинення вмісту капсули становить 3, 6, 12 місяців. Крім того вивільнення поживних речовин залежить від температури та зволоження субстрату.  Повільно діючі добрива необхідно вносити безпосередньо перед висадженням рослин. Якщо довго зберігати вологий субстрат, заправлений такими добривами, поживні речовини з капсул переходять в субстрат. Оскільки рослина, яка їх споживає відсутня, концентрація поживних речовин з часом буде значно перевищувати  звичайну.  Якщо в такий субстрат висадити рослину, вона може загинути. 

        Органічні добрива використовуйте тільки стерильні.